Діабетична ретинопатія – одне з найбільш важких пізніх судинних ускладнень цукрового діабету, що призводить у багатьох випадках до зниження гостроти зору, сліпоти і інвалідизації.
Захворювання розпочинається з підвищеної проникності судинної стінки і мікрооклюзії в судинах сітківки, призводячи до порушення кровопостачання у сітківці і появі незворотніх  змін на очному дні. Прояв діабетичної ретинопатії залежить від ступеня розвитку  патологічних порушень в судинній стінці і процесів мікротромбоутворення.

Початкові прояви діабетичної ретинопатії  пацієнти зазвичай не помічають, навіть коли вражається центральна ділянка сітківки (макула) і розвивається діабетичний макулярний набряк. Тому потрібне регулярне спостереження пацієнтів, що страждають цукровим діабетом, у лікаря-офтальмолога для своєчасної діагностики, лікування і попередження переходу початкових стадій ретинопатії  у  важчі (вимагають  складних хірургічних  втручань).

Нині найбільш поширена класифікація E. Kohnerи M. Porta, згідно якої по клінічних проявах виділяють 3 стадії діабетичної ретинопатії:

I стадія -непроліферативна – характеризується наявністю в сітківці  ока патологічних змін у вигляді мікроаневризм, крововиливів, ділянок з ексудацією (локалізуються в центральній частині очного дна, жовтого або білого кольору з чіткими або розпливчатими межами) і набряку сітківки. Набряк сітківки, що локалізується в центральній (макулярній) ділянці  або по ходу великих судин, – харектерна ознака   непроліферативної  діабетичної ретинопатії.

II стадія – препролиферативная – характеризується наявністю судинних аномалій (звитість, наявність петель, виражені коливання діаметру), великою кількістю “твердих” і “ватних” ексудатів, великою кількістю ретинальних крововиливів.

IIІ стадія – проліферативна – характеризується неоваскуляризацією диска зорового нерва і/або інших відділів сітчастої оболонки ока, крововиливами в склоподібне тіло, утворенням фіброзної тканини в області преретинальных крововиливів. Новоутворені судини дуже тонкі і крихкі – часто виникають повторні крововиливи, які можуть  спричинити  відшаруванню сітківки. Новоутворені судини райдужки (рубеоз) призводять до розвитку вторинної (неоваскулярної) глаукоми.

Лікування діабетичної ретинопатії – це спільна праця офтальмолога і ендокринолога, яка полягає в регулярному спостереженні, своєчасній діагностиці і проведенні необхідних  для кожного пацієнта лікувальних заходів.

Одним з основних методів лікування діабетичного макулярного набряку є проведення анти-VEGF терапії препаратам Айлія (діюча речовина aflibercept – розчин для інтравітреального введення; в Україні зареєстрований під торговою маркою Айлія®). Ці ліки отримали схвалення Міністерства охорони здоров’я України для лікування порушень зору внаслідок діабетичного макулярного набряку.

Раніше, для застосування за цим показанням препарат був схвалений у США (30 липня 2014), Європейському Союзі (11 серпня 2014), Японії (18 листопада 2014) та в багатьох інших країнах.

Ці рішення засновані на позитивних результатах клінічних випробувань III фази VIVID-DME та VISTA-DME5, а також відкритого дослідження з безпеки, проведеного в Японії (VIVID-Japan).

Рання діагностика та лікування діабетичного макулярного набряку є надзвичайно важливими. Так, якщо вчасно не розпочати лікування, то ризик втрати зору буде дуже високий. Близько половини пацієнтів протягом двох років з моменту встановлення діагнозу, але за відсутності лікування, втрачають більше двох рядків на таблиці для оцінки гостроти зору, що негативно позначається на повсякденній активності, зокрема на працездатності або здатності керувати автомобілем.